Диканська районна газета "Трудова  слава"

Шановні друзі! Сьогоднішній день увійде в історію Диканьки як визнач­на культурна подія. Відкриття бюста Марії Башкирцевої – це данина пам’яті земляків молодій художниці, яка свій талант і своє коротке життя присвятила служінню мистецтву.
Одним із перших авторів ідеї увічнити пам’ять Марії Башкирцевої на батьківщині був Дмитро Михайлович Гармаш, засновник і перший директор історико-краєзнавчого музею Диканьки, де мені пощастило працювати з 1982 по 1988 рік. З ініціативи Дмитра Михайловича в Диканській картинній галереї тоді вперше була обладнана невелика експозиція, присвячена творчості Марії Башкирцевої. І хоча там не було ні оригінальних творів художниці, ні меморіальних речей, але навіть чорно-білі репродукції картин давали уявлення про її талант і багатий творчий доробок. Дуже важливо, що і сьогодні земляки продовжують цю роботу, про що свідчить і щойно відкритий бюст Марії Башкирцевої, і нинішня конференція до 160-річчя від дня її народження.
Цю справу продовжує і фонд “Відродження пам’яті Марії Башкирцевої”, заснований 2007 року в Москві. Першою найважливішою знахідкою фонду став документ з Центрального історичного архіву Санкт-Петербурга – запис в особовій справі поручика Костянтина Башкирцева про дату народження його дочки Марії. Цей документ підтвердив здогадки про те, що рідні Марії навмисне “зменшили” її вік, змінивши рік народження з 1858-го на 1860-й.
Опираючись на ці архівні дані, у 2008 році ми вирішили відзначити знаменну дату – 150 років від дня народження Марії Башкирцевої. За сприяння Диканської районної адміністрації та Полтавської обласної адміністрації нашим фондом була організована перша міжнародна конференція в м. Полтаві, куди були запрошені вчені з Франції, Росії, України і США. Вперше зібравшись разом, вони змогли поділитися своїми дослідженнями та познайомитися з історичними місцями нашого краю. Подарунком для всіх учасників конференції став альбом “Избранница судьбы Мария Башкирцева", підготовлений нашим фондом у 2008 році. В альбомі були зібрані матеріали про життя і творчість художниці і вперше складено каталог її творів, відомих на той період.
Через 5 років у Полтаві відбулася друга міжнародна наукова конференція, яка стала важливою культурною подією в житті не тільки Полтавської області, але і всієї України. Учасниками конференції були фахівці з п’яти країн. До цієї події нашим фондом було підготовлено документальний фільм “Остаться в жизни” (2013 р., режисер Анна Шишко), а в обласному театрі ім. М.В.Гоголя за участю провідних його акторів відбувся великий театралізований концерт “Музика в житті Марії Башкирцевої”. Тема Башкирцевої широко зазвучала в пресі, на радіо і телебаченні.
Збірники доповідей обох конференцій були видані окремими книгами. Крім того, ми переклали з французької мови книгу Колет Косньє “Марія Башкирцева. Портрет без ретуші”, а також два документальних романи французького письменника і журналіста Альберіка Каюе: “Муся, або Життя і смерть Марії Башкирцевої” та “Муся і її друзі”. Почесним гостем другої конференції став онук Альберіка Каюе пан Ксав’є Каюе.
Проведені в Полтаві конференції зробили значний внесок у вивчення творчої спадщини Марії Башкирцевої і, що дуже важливо, об’єднали її шанувальників, які живуть і працюють в різних країнах. Фонду вдалося встановити тісне спілкування з французькою асоціацією “Коло друзів Марії Башкирцевої”, яка протягом 20 років проводила велику роботу з видання повного авторського тексту її “Щоденника”.
Спільно з членами французького “Кола друзів” 31 жовтня 2014 року в Парижі ми провели День пам’яті Марії, присвячений 130-річчю від дня її смерті. Цей захід розпочався з панахиди біля її могили на кладовищі Пассі і продовжився в Російському культурному центрі Парижа. У цьому вечорі пам’яті брали участь одна з ініціаторів створення асоціації пані Сімона Файяр, секретар асоціації пані Маї Пербен, а також один з найстаріших членів “Кола друзів Марії Башкирцевої “ пан Веспазьян Апостолеску. Генеральний директор Національної бібліотеки Франції пан Брюно Рассін продемонстрував присутнім один із численних рукописів Марії, які зберігаються в Національній бібліотеці Франції.
Естафету наукових конференцій, присвячених Башкирцевій, продовжила Італія, і в 2016 році спільно з університетом Неаполя ми провели третю наукову конференцію. Кожний із таких заходів привертає до лав шанувальників художниці нових людей по всьому світу. Серед них: Катерина Кернбергер, професор коледжу із США, яка видала англійською мовою повний текст “Щоденника” Башкирцевої; журналіст Хосе Міто з Аргентини, який перекладає “Щоденник” іспанською мовою; академік Джоел Лінн Шиф з Нової Зеландії, який створив новий сорт екзотичних орхідей, назвавши його іменем Марії Башкирцевої, що зафіксовано в міжнародному реєстрі орхідей в Лондоні.
Завдяки сучасним засобам комунікації ми підтримуємо спілкування з цими людьми, об’єднаними спільною ідеєю – детально вивчити життя і творчість Марії Башкирцевої, щоб зберегти про неї пам’ять для майбутніх поколінь.
У цьому році виповнюється 160 років від дня народження Марії Башкирцевої. Напередодні цієї дати ми провели четверту міжнародну конференцію, яка відбулася на початку вересня в культурному центрі імені Солженіцина в Москві. На конференцію зібралися вчені і дослідники з Франції, Швейцарії, Італії, Нової Зеландії, з Росії та наші земляки з України. Нові цікаві матеріали про життя і творчість молодої художниці знайшли відображення у кожній доповіді, що прозвучала на конференції. Подарунком для всіх учасників стало друге доповнене видання альбому “Избранница судьбы Мария Башкирцева", що нещодавно вийшов у видавництві “Особая Книга”. Нове видання поповнилось важливими знахідками, зробленими за останні 10 років спільними зусиллями багатьох шанувальників Марії Башкирцевої. Серед цих знахідок: невідомі раніше фотографії Марії та її рідних, фотокопія портрета Башкирцевої, написаного її вчителем, художником Тоні Робер-Флері, ціла колекція малюнків Марії та деякі невідомі раніше її полотна. Важливе значення для вивчення творчого доробку художниці має недавня знахідка молодого наукового працівника Державного Російського музею Санкт-Петербурга Ірини Чистякової. В архівах музею їй вдалося розшукати чотири фотографії, зроблені в 1929 році на виставці робіт М.Башкирцевої. Ця виставка проводилася в Російському музеї перед відправкою в Україну ста двадцяти семи робіт художниці. На жаль, із 127 її картин, малюнків і скульптур після Другої світової війни в українських музеях залишилось тільки три. На цих унікальних фотознімках можна побачити більшість із втрачених (можливо, назавжди!) творів художниці.
Знайдені за останні роки картини і малюнки Марії Башкирцевої знач­но поповнили каталог її творів в нашому альбомі: тепер він налічує 123 її роботи.
До 160-річчя від дня народження Марії Башкирцевої була влаштована виставка, урочисто відкрита в перший день роботи конференції 6 вересня 2018 року. У церемонії відкриття взяла участь Посол Франції в Росії – пані Сільві Берманн. У своєму виступі вона розповіла про значення літературної і художньої спадщини Башкирцевої для світової культури. З великою цікавістю гості оглянули виставку, де вперше були представлені оригінальні експонати, зібрані фондом за 10 років його роботи: перші видання “Щоденника” французькою, англійською, іспанською та російською мовами, книги про Марію Башкирцеву, її унікальні фотографії та особисті речі, які чудово збереглися до наших днів: чорнильниця, бальні черевички Марії, її прикраси – браслет і кулон, дерев’яний складень з інкрустацією, блокнот з ескізами, два її дитячі малюнки, медаль Академії Жуліана. Справжньою окрасою виставки став бюст Марії Башкирцевої роботи французького скульптора Сен-Марсо (копія з білого мармуру, виготовлена в майстерні Лувру). Велика колекція академічних малюнків, яку недавно вдалося знайти на одному з аукціонів Франції, дала можливість гостям виставки спостерігати, як крок за кроком вдосконалювала Марія свою майстерність під час навчання в академії.
Гордістю всієї колекції є велике полотно “Молода жінка, яка читає “Питання про розлучення” О. Дюма” (1880 р.). Ця картина була першою роботою художниці, яку в 1880 році вона представила на знаменитому Паризькому Салоні – щорічній виставці живопису та скульптури. Участь у Салоні відкрила їй шлях до чарівного світу мистецтва. Про Марію почали писати французькі газети, репродукції її картин  друкувались на сторінках журналів. На жаль, життя Марії було таким коротким, і тільки чотири рази вона змогла виставити на Салоні свої картини. Та, незважаючи на це, її твори давно увійшли до скарбниці світового мистецтва.
Посол Франції пані Сільві Берманн високо оцінила виставку і залишила свої записи у книзі відгуків.  Нам вдалося привернути увагу французьких гостей до такого важливого питання, як збереження поховання Марії Башкирцевої і безцінних меморіальних предметів у середині каплиці. Особливу тривогу викликає велике живописне полотно “Святі жінки”. Вже минуло більше 130 років від дня смерті художниці, за цей час каплиця дуже занепала, історичні цінності і особливо картина руйнуються від перепадів температури і вологості. Наші багаторічні пошуки законних власників цього поховання показали, що їх давно немає серед живих, але міська влада Парижа, як і раніше, вважає поховання Марії Башкирцевої приватною власністю і забороняє не тільки ремонт і реставрацію, а навіть вхід до каплиці. Посол Франції пообіцяла свою підтримку і допомогу у збереженні поховання нашої співвітчизниці, яке, без сумніву, має важливе історичне і культурне значення.
Так крок за кроком шанувальниками Марії Башкирцевої поступово відроджується пам’ять про неї, щоб збулася її заповітна мрія – назавжди залишитись у житті своїми полотнами, скульптурами і сторінками свого життєпису.
Тетяна Швець, директор фонду “Відродження пам’яті Марії Башкирцевої”.