Опубліковано: 31 травня 2019 р.
На фото Світлани Глушко: вихованці Диканського дошкільного навчального закладу №4 “Теремок” з вихователями Наталією Коломієць та Ольгою Вінтоняк.
Квітограй шкільних спогадів
Буйноцвіттям 25 травня зустрічала Дібрівська ЗОШ І-ІІІ ст. своїх гостей – випускників ювілейних років, що злетілися до своєї альма-матер, яка дала їм знання, де провели вони свої дитячі та юнацькі роки, з порогу якої стартували у доросле життя. Гостинно школа відкрила двері, запрошуючи своїх випускників у рідні стіни на традиційну зустріч “Квітограй шкільних спогадів”.
Ось пролунав шкільний дзвінок, який покликав наших випускників не в клас і не на уроки, він запросив пригадати шкільні роки, такі багаті на прекрасні спогади. Найпочеснішими гостями свята стали випускники 1964 року – Володимир Барабаш та Лідія Жидко.
Відкрив дійство дитячий танцювальний колектив. Приємною несподіванкою для випускників став виступ шкільного хору, який виконав попурі з до болю знайомих пісень, мелодії яких зворушували колишніх учнів до сліз.
Учнівський та учительський колективи вклали теплоту сердець, свій талант, щоб пошанувати довгоочікуваних гостей. Учителька Марина Терещенко подарувала задушевну пісню “Вечір шкільних друзів”. Учні 2 класу вітали виступом ансамблю ложкарів, яких підготувала класовод Світлана Кішінець. А ще вона вразила всіх неповторною красою – різнобарвними квітами, виготовленими власноруч.
Школа пам’ятає своїх випускників і гордиться ними.
Хвилиною мовчання вшанували тих, хто пішов за межу Вічності.
Щиро вітала учасників зустрічі сільський голова Людмила Пащенко.
Пісня “Вчителька” у виконанні Олени Кусової та Катерини Москаленко викликала приємні спогади у ветеранів педагогічної ниви: Лариси Харченко, Валентини Лисенко, Юрія Овчаренка. Скільки слів вдячності їм, суворим і вимогливим, справедливим і щирим, адресували того дня колишні учні.
Випускники ювілейних років Анатолій Бичок, Анжела Кива, Володимир Барабаш, Сергій Слизько, Олексій Карташов, Сергій Безотісний, Андрій Червонюк, Людмила Ярова, Тамара Кіріченко ділились спогадами, дякували учителям та організаторам святкового дійства.
Традиційно школа щедро пригощала шанованих гостей смачним короваєм, яким частували усіх присутніх найстарший і наймолодший випускники ювілейних років Володимир Барабаш та Сергій Слизько.
Насамкінець кожен випускник отримав пелюстку з побажаннями від рідної школи, а ще теплий спогад про таке чудове свято. Віримо, що кожна наступна зустріч даруватиме нові і нові враженння. І на заваді цьому не стануть ні відстані, ні примхи погоди. Головне – бажання зустрітись із незабутнім дитинством та юністю, бо по-справжньому це можна зробити тільки зі своїми однокласниками.
Наталія Плевако, заступник директора з навчально-виховної роботи.
Село живе, коли радіє рідна школа
Мальовничим плакатом з написом “Нам 45 років” зустрічала Великорудківська школа своїх учнів – і тих, що навчаються зараз, і тих, кому давно дала путівку в життя, вчителів, які працюють тепер і в різні роки працювали в її стінах.
Педагогічний колектив на чолі з директором Ларисою Чорновол цього дня приймав вітання на честь дня народження.
До школи завітали сільський голова Валентина Калюш, виконавчий директор ПАФ “Подоляка” Олександр Пилипенко, фінансовий директор Світлана Решетняк. Вони привітали трудовий колектив, учнів, гостей, усіх, хто колись навчався або працював у Великорудківській школі, з цією знаменною датою, побажали всіляких гараздів, нових досягнень, трудових звершень. А Валентина Калюш виголосила побажання, яке підтримали усі присутні, – щоб у селі, а відповідно і в школі, було побільше дітей.
З побажаннями виступали учні школи, її випускники: Микола Кузь (1954 рік), колишній завуч школи Лариса Ригована, випускниця 1964 року Валентина Чернова, випускники 1969 року та наймолодші – 2014 року. У відповідь Лариса Чорновол подякувала виступаючим за щирі слова привітань та розповіла про школу, її успіхи, проблеми, радощі.
Було помітно, з якою любов’ю та повагою вчителі і діти ставляться до рідної школи: бережуть, відтворюють історію її становлення, вершать сьогодення, займають призові місця на конкурсах та спортивних змаганнях, пам’ятають про кожного вчителя, який колись працював у школі. Про все це розповідається у матеріалах шкільного музею. Не забутий ні один керівник господарства, ні один учитель школи, починаючи з 1868 року, коли в селі Велика Рудка було споруджено дерев’яну Миколаївську церкву, перенесену з села Осьмачки, і при ній відкрилася школа грамоти та жіноча церковнопарафіяльна школа. Усі ці імена були згадані і відтворені на екрані під час концерту, який підготували учителі та учні школи. Зі святом привітав народний самодіяльний жіночий ансамбль “Барви Рудки” Великорудківського будинку культури, основу якого складають випускники школи різних років.
Зі стін нашої школи за 45 років вийшло близько 1,5 тисячі випускників, що стали добрими, духовно багатими людьми, які понесли у світ посіяні в їхні душі зерна любові до всього рідного.
Ми вдячні нашим учням за їхню працю, за усмішки, за політ думок і почуттів, за те, що разом з ними щомиті відкриваємо щось нове в собі й у житті, колишнім випускникам, котрі добрими справами прославляють школу й село Велику Рудку на теренах країни й зарубіжжя. Ми пам’ятаємо учителів-ветеранів Михайла й Аллу Пелінських, Ларису Риговану, Віктора Заіченка, Любов Ребро, Софію Кобеляцьку, Івана Мисика, Валентина Киву та багатьох інших.
Хочемо висловити слова подяки сільській владі, генеральному директору ПАФ “Подоляка” Олександру Подоляці, голові товариства “Світанок” Олексію Говтвяниці, директору товариства “Обрій” Сергію Ковтуну та представникам громадськості, фермерським господарствам – за взаєморозуміння та підтримку, за довіру й повагу.
Світлана Сердюченко, учитель Великорудківської ЗОШ І-ІІІ ступенів.