Опубліковано: 29 вересня 2017 р..
Свої любов, і щирість, і добро в дитячі душі, наче зерна, засіває
... В її очах – блакить міжгір’янського неба, коси мають колір безкрайого пшеничного поля. І так хочеться в уста своєї наполегливої і працелюбної колеги вкласти поетичні рядочки:
Душею приросла я до села, і іншого життя не уявляю.
Тут тиха Говтва води розлила, Міжгір’я ні на що не проміняю.
І хоч дібрівська вчителька давно, любисток, мальви, руту пам’ятаю,
Свої любов, і щирість, і добро в дитячі душі, наче зерна, засіваю.
Людмила Терещенко розпочала свою педагогічну діяльність вожатою ще в Дячківській восьмирічній школі. Після закінчення Полтавського педінституту стала викладати біологію та хімію в Чапаєвській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. З легкої руки колеги, заступника директора школи Лариси Харченко, почала займатися науковими дослідженнями. Саме Лариса Сергіївна сказала: “Ти зможеш!”. А перша учениця, яка під керівництвом Людмили Федорівни писала наукову роботу, Людмила Кокоза, вивчала різноманіття урочища Яворівщина. Захопившись, Людмила Федорівна разом з Анею Лапоног, Віталієм Овчаренком, Катериною Крупою, Сергієм Слизьком (усі вони вчаться у Полтавській аграрній академії) почала вивчати лісосмугу Ізмаїльського, докучаєвські чорноземи, урочище Макітра, біорізноманіття Вільхової Говтви.
Руслан Коршун торік був учасником Усеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт, цього року зайняв друге місце в обласному конкурсі-захисті. А у квітні цього року, захищаючи роботу “Охорона та відновлення полтавських чорноземів”, здобув “срібло” у фінальному етапі Всеукраїнського конкурсу екологічних проектів DreamЕСО-2017, за що нагороджений дипломом і медаллю Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Нині Руслан – студент-бюджетник Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. А ЗНО з біології він склав на 198 балів!
Наукові роботи, проекти, предметні олімпіади, постійна пошукова робота разом із викладачами аграрної академії, Полтавським обласним еколого-натуралістичним центром – сенс її життя. Приємно, що нас запросив до співпраці навіть Київський національний університет!
Більше десяти учнів пішли стопами своєї улюбленої вчительки, закінчивши біофак Полтавського педуніверситету. Цьогорічний випускник Сергій Кучмій вступив до УМСА за бюджетною формою навчання, навчаються на бюджеті в аграрній академії Іра Жовтоніг і Катя Горяєва.
Ця жінка встигає скрізь. Виховала двох доньок, які здобули по дві вищі освіти. Для внуків Полінки та Сашуні – любляча бабуся, посадила молодий сад, соковитими плодами якого пригощає свою малечу. А як тільки настає весна, Людмила Федорівна їде в рідне Міжгір’я і милується шафраном сітчастим, горицвітом, ломиносом, барвінком, що барвистим килимом прикрашають схили річки.
Наталія Плевако, заступник директора з навчально-виховної роботи Дібрівської ЗОШ І-ІІІ ст.
На фото Валентини Діденко: учитель хімії і біології Дібрівської ЗОШ І-ІІІ ст. Л.Ф.Терещенко з активістами шкільного життя Ігорем Монаховим, Анастасією Кокозою і Олегом Кульбакою.
1 жовтня Диканське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ “Київтрансгаз” відзначає свій ювілей – 55 років. Історія ЛВУМГ бере свій початок із створення у жовтні 1962 року дирекції будівництва газопроводу Шебелинка-Полтава-Київ.
Усі економічні і технічні досягнення управління за роки існування є результатом наполегливої праці виробничих підрозділів. Зокрема й лінійно-експлуатаційної служби, яка займається обслуговуванням магістральних газопроводів (її нині очолює Олег Сімаченко), та служби енерговодопостачання (начальник Антон Толкачов), яка забезпечує безаварійну роботу управління, об’єкти транспортування газу – електроенергією, водою, теплом.
На фото Валентини Діденко: справа – працівники ЛЕС Костянтин Мусенко, Олександр Геращенко, Ігор Яковенко, Артем Вергал, Олександр Бідний, Юрій Правденко, начальник ЛЕС Олег Сімаченко, Роман Пасько, Костянтин Бойко, Віктор Северин, Віктор Андрієвський, Андрій Тандур, Анатолій Черненко, Борис Кіріченко, Віталій Жовноватий; зліва – працівники служби ЕВП: електромонтер Максим Сулима, слюсар-сантехнік Тетяна Толкачова, начальник служби Антон Толкачов, слюсарі-сантехніки Володимир Фролов, Петро Покутній, Дмитро Жовноватий, Роман Воронянський.
Стоять безмовно обеліски вічні,
і сняться їм дороги героїчні.
Вогонь не гасне і не в’януть квіти,
а ми кладем гірлянди на граніти
Минулої суботи Диканька святкувала 74-у річницю визволення від фашистських окупантів і День селища. Урочистості з цієї нагоди розпочалися на площі Слави мітингом за участю представників влади, трудових колективів, громадських активістів. Працівники районного Будинку культури Альона Онищенко і Сергій Іванов нагадали присутнім про вікопомні події, стежками історії провела і провідний екскурсовод історико-краєзнавчого музею ім. Д.Гармаша Неля Гордівська. Уже в перші місяці війни 3188 жителів Диканщини встали на захист Вітчизни, після визволення і до закінчення війни на фронт пішли ще понад 4000 чоловік. До Книги пам’яті занесено понад 4 тис. імен воїнів і партизанів, що не повернулися з фронтів німецько-радянської війни або загинули в тилу ворога від рук німецько-фашистських карателів.
Із Днем визволення присутніх привітав голова ради ветеранів, почесний громаданин Диканьки Анатолій Івашко.
Диканці у хвилині мовчання схилили голови перед світлою пам’яттю воїнів Другої світової війни і тих, хто віддав своє життя за свободу України у наш час, поклали квіти до підніжжя пам’ятника Невідомому солдату біля Вічного вогню та пам’ятного знака Героям Небесної Сотні.
Святкування продовжилося у районному Будинку культури. З вітальними промовами до земляків звернулися голова райдержадміністрації Володимир Шкарбань, голова районної ради Станіслав Муха, Диканський селищний голова Валерій Товстій, подякувавши за сумлінну працю і побажавши миру, злагоди і процвітання та вручивши грамоти і подяки. Учасники художньої самодіяльності районного і Тахтаулівського сільського будинків культури подарували чудову концертну програму.
На свято завітав народний депутат України Олег Кулініч, який також поздоровив диканців з Днем селища, подякував за підтримку, запевнив, що у тісній співпраці з керівництвом району докладає всіх зусиль, аби Диканька була комфортною для життя. Цього року освоєно близько півмільйона коштів на медичні та освітні установи району, робота в цих напрямках продовжуватиметься й далі.
Приємним подарунком від народного депутата став виступ лауреата міжнародної премії ім. Григорія Сковороди чоловічого вокального квартету “Гетьман”. Враження залишилися незабутні! У залі панувала атмосфера зачарування українською піснею і неповторною харизмою артистів з надзвичайно красивими голосами, після кожної пісні лунали шалені овації.
Запальні пісні лунали і на площі Незалежності, де виступив гурт “Слухай” з Чутівщини: люди насолоджувалися музикою, танцювали. Вечірнє небо Диканьки осяяв розкішний феєрверк.
Валентина Діденко. Фото автора.
Садок вишневий і верба крислата,
ставок і луг, і батьківський поріг.
Пишаюсь вами, бережу вас свято
і низько вам вклоняюся до ніг
Минулої п’ятниці День села відзначала Велика Рудка. Це добра нагода на годину-другу відкласти всі домашні справи, щоб згадати найяскравіші сторінки буття рідного села, корені свого роду, поспілкуватися з односельцями і просто відпочити душею, переглянувши цікаве дійство. Ведучі Григорій Ребро та Анастасія Бондаренко повели присутніх стежинами історії й сучасності, представили гостей (а їх прибуло чимало – голова райдержадміністрації Володимир Шкарбань та його перший заступник Зоя Присяжнюк, голова районної ради Станіслав Муха, сільські голови: Христина Покутня з Великих Будищ, Любов Семко з Балясного, Юрій Скляр з Байрака, Магдалина Будяник з Орданівки, Тетяна Белей з Андріївки, Людмила Пащенко з Діброви), запрошували на сцену сільського будинку культури односельців, для яких рік, що минув, був особливим. Учасники художньої самодіяльності – жіночий народний ансамбль “Барви Рудки”, гурти “Козачата”, “Співаночка”, “Діамант”, вихованці ДНЗ “Калинонька”, танцювальний колектив “Колорит”, солістка Єлизавета Кузь – дарували присутнім цікаві виступи.
Щиро вітала земляків зі святом Великорудківський сільський голова Валентина Калюш. Її енергійність, відповідальність, вміння доводити розпочату справу до завершення відзначив у своєму виступі голова райдержадміністрації Володимир Шкарбань, згадуючи прокладені водогони, відремонтовані дороги. Він бажав рудчанам миру, злагоди, достатку. До вітань долучилися і голова районної ради Станіслав Муха, виконавчий директор СТОВ “Обрій” Юрій Рева, депутат районної ради, голова фермерського господарства “Світанок” Олексій Говтвяниця, від ПАФ “Подоляка” – Володимир Семко. Керівники району вручили грамоти Тетяні Реві, Надії Шевченко, Ларисі Мусієнко, Ірині Коваленко, Олексієві Говтвяниці, Юрію Смітюху, Максиму Зайцеву, Сергію Ковтуну.
Свято відбувалося у день визволення Диканщини від фашистських загарбників. З п’ятиста жителів сільської ради, які пішли на фронт, 320 не повернулися до рідних домівок, на сьогодні лишився єдиний свідок і учасник тих подій Андрій Мамай. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у Другій світовій війні, до підніжжя пам’ятника воїнам-визволителям поклали квіти. Вклонилися за мужність і двадцятьом п’ятьом односельцям-патріотам, яким випало броронити мир у наші дні на сході України.
За останній рік у великорудківських родинах народилося 11 малюків: Артем Демченко, Софія Ткаченко, Софія Строкань, Соломія Бондарєва, Тимур Тютюнник, Марія Ковтун, Артем Осадчий, Олександр Ставковий, Олексій Базавлук, Данило та Марк Воронянські, наймолодші жителі отримали у дарунок м’які іграшки.
Віншували і найстарших – 97-річну Ганну Вустименко, 94-річну Тетяну Чорногор, 93-річну Мотрону Дрюк; приймали вітання молоді подружжя, які нещодавно поєднали свої долі, – Антон і Тетяна Реви, Антон та Леся Пазенки, Семен та Катерина Нелюби, Ельшат та Наталія Сулейманови, Максим та Вікторія Ставкові, Артем та Аліна Мамаї, Сергій та Тетяна Воронянські, Андрій та Яна Мусієнки, Андрій та Юлія Лайло, Андрій та Ольга Климки; здоровили срібних ювілярів подружнього життя – Анатолія та Ларису Оніпків, Володимира та Світлану Супруненків.
Окрему сторінку приурочили нинішнім і колишнім працівникам Великорудківської АЗПСМ, адже цьогоріч медичний заклад відзначив своє 45-річчя.
Концертна програма лишила хороші враження.
А на подвір’ї біля сільського будинку культури на дітей чекало містечко розваг, а на дорослих – шашлик, плов, конкурси та дискотека.
Свято вдалося на славу завдяки спільним зусиллям сільської ради (Валентина Калюш), місцевих будинку культури (Наталія Лукаш), загальноосвітньої школи (Віктор Заіченко), дитячого садка (Тамара Задорожна), спонсорів: ПАФ “Подоляка” (Олександр Подоляка), СТОВ “Обрій” (Сергій Ковтун, Юрій Рева), ТОВ “Максі 2010” (Станіслав Полянський), ЗАТ “Полтавська птахофабрика” (Сергій Плахотя), приватних підприємців Віктора Чубенка, Олександра Проня, Ірини Коваленко, Ігоря Котлова, Махаббет Яцко, Ігоря Яцка, Віталія Яцка, фермерів та одноосібників Юрія Смітюха, Леоніда Смітюха, Олексія Говтвяниці, Геннадія Тютюнника, Сергія Тютюнника, Анатолія Безноса, Сергія Тряпіцина, Сергія Бондаренка, Володимира Лисенка, Олександра Бондаренка, Сергія Мамая, Анатолія Лебедина, Володимира Супруненка, Валерія Безноса, Сергія Барила, Володимира Пилипенка, Олександра Подоляки, Василя Ставицького, Володимира Коваленка, Миколи Касяна, Ярослава Марчука, Валентини Козирєвої, Миколи Мостепанюка, Олександра Плескача.
Світлана Глушко. Фото автора.
