top of page
Опубліковано: 6 липня 2018 р..

Диканські артисти підкорили столицю гончарства

З 25 червня по 1 липня в славетній гончарній столиці України Опішні проходив “Здвиг-2018” – 
десятий тиждень національного гончарського здвиження. Його учасники та гості брали участь у майстер-класах гончарів і малювальниць, ковалів; творчих конкурсах гончарів і ковалів; гончарських вікторинах; виставках-продажах літератури з проблематики українського й світового гончарства; переглядах керамологічних фільмів; виступах фольклорних колективів і естрадних етногуртів України, етнодискотеці, екскурсіях до Національного музею-заповідника українського гончарства тощо.
Минулої суботи за традицією свято відвідали й учасники художньої самодіяльності Диканського районного будинку культури. У фольклорному фестивалі “Гончарське перевесло” з успіхом взяли участь дівочий гурт “Первоцвіт” (керівник Олена Гандзюк), чоловічий квартет “Диканські парубки”,  ансамбль “Імпровіз” та народний самодіяльний колектив української пісні “Краянка” (керівник Максим Гергало, концертмейстер Сергій Іванов). Глядачі не шкодували оплесків для наших артистів.
Максим Гергало, методист РБК.
Фото Аліни ДОМНЕНКО.

Світ побачила четверта книга Ніни Василькевич-Кордибан “Живи і квітни, земле рідна”

Щедрим видався нинішній рік на приємні новини для літературно-мистецького об’єднання “Червона калина”. У травні свою книгу “На відстані душі” презентувала Тетяна Михайлик, а минулої п’ятниці знову – свято для душі: керівник об’єднання Ніна Василькевич-Кордибан порадувала новою збіркою поезій “Живи і квітни, земле рідна”, вона побачила світ у видавництві “Дивосвіт”. Щиро привітали авторку колеги по перу – полтавська поетеса Галина Вовченко, літстудійці Іван Нечитайло, Галина Григоренко, Ганна Беркута, Любов Лашко, Тетяна Михайлик, Віктор Булава, Тетяна Карпова, Зоя Мартем’янова, художниця Ніна Ковальчук (на фото). 
“Живи і квітни, земле рідна” – це четверта книга Ніни Василькевич-Кордибан.  
Її поезії глибокі, щирі і світлі. На сторінках немає місця лукавству, тут і щире вболівання за долю України, і філософські роздуми про вічні цінності, і безмежна любов до своєї родини – власне, цим і полонить авторка. Гортаєш сторінку за сторінкою, і теплим щемом сповнюється душа:
Матусю, бджілко золота,
Я увійшла в твої літа.
Тепер уже я добре знаю,
Як наша молодість минає,
Як старшає навколо світ
Після шестидесяти літ...
Просто, без пафосу і надриву, легко і так проникливо:
Стрічаю радо диво голубе –
Тендітний пролісок між листям і снігами.
Йди обережно. Я прошу тебе:
Не затопчи оцю красу ногами.
Позитивом, добром і особливим змістом наповнена кожна строфа, як і сама авторка: 
Дні і години кожної людини 
Щоденно міряє Господь єдиний. 
Подякувати Богу поспішу 
І днів багато в нього попрошу 
Для всіх, кого люблю на цій землі, 
Для листячка в весняному гіллі, 
Для миру і живої благодаті, 
Для праведників, думкою багатих, – 
Прошу врожайних і щасливих літ, 
Які змінили б цей жорстокий світ. 
Ніна Василькевич-Кордибан упродовж багатьох років – не просто керівник літературно-мистецького об’єднання “Червона калина”, а його душа. Під її крилом відбувалося становлення не одного диканського поета. Тож з роси й води Вам, Ніно Василівно, і нехай ще довго-довго шанувальників поезії радують Ваші нові й нові книги.
А читачам пропонуємо кілька поезій з нової збірки. 
Світлана Глушко.

bottom of page