Опубліковано: 15 грудня 2017 р..
Суд має бути максимально відкритим для громадськості
– Дмитре Івановичу, які справи найчастіше розглядає районний суд?
– Найпоширенішими цивільними спорами є визнання права власності на спадкове майно, розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, стягнення заборгованості за кредитним договором. Останнім часом збільшилася кількість земельних спорів, які стосуються, зокрема, визнання недійсним договору оренди землі. Надходить чимало адміністративних позовів щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності органів пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії. Серед кримінальних правопорушень районним судом найчастіше розглядаються справи про крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень та злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Серед адміністративних правопорушень найпоширеніші – насильство в сім’ї, дрібне хуліганство та керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.
– Не секрет, що останнім часом судова система відчуває “кадровий голод”. Чи зросло навантаження на суддів районного суду?
– Статистичні дані свідчать, що кількість звернень громадян до районного суду з приводу вирішення спірних питань та захисту порушених прав з року в рік збільшується. Незважаючи на те, що на теперішній час у Диканському районному суді здійснюють правосуддя лише двоє суддів і навантаження значно зросло, всі судові справи ми намагаємося розглядати в розумні строки, виважено та об’єктивно.
– Сьогодні у суспільстві є чимало нарікань на судову систему та окремих суддів. Яка Ваша думка з цього приводу?
– Нарікання на судову систему були і будуть. Негативні відгуки значною мірою сформовані на основі окремих випадків. Хибне уявлення про суди здебільшого нав’язане суспільству негативними висловлюваннями про їхню діяльність. Не слід забувати, що суд вирішує, як правило, спір двох сторін (як у цивільних, так і в кримінальних справах), і одна сторона практично завжди залишається незадоволеною. Причину своєї “поразки” громадяни покладають на суд, часто заявляючи при цьому про його корумпованість, і навіть не думають, що саме вони не довели своєї правоти в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Сама судова система майже виключає прийняття неправомірного рішення чи вироку. Судова практика доводить, що рішення першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційній та касаційній інстанції, що і виключає прийняття незаконного рішення cуду.
Хоча не можна не погодитися з тим, що нинішня ситуація у сфері взаємодії суду й суспільства потребує змін. Для підвищення довіри громадян до судової влади її авторитет мусить бути беззаперечним. Кожен суддя повинен мати усвідомлене почуття відповідальності перед суспільством, бути незалежним і керуватися лише принципами законності та справедливості. Водночас надзвичайно важливим фактором формування позитивної думки про судову систему є особисте враження відвідувачів, адже для них суд починається з приміщення, де їх зустрічають. Тож неабияку роль відіграє толерантне ставлення працівників апарату суду, їхні професіоналізм, високі морально-етичні якості.
Принципово важливо, щоб суди були максимально відкритими для громадськості. Тоді в пресі буде значно менше негативної, необ’єктивної інформації, яка підриває довіру до судів. Сподіваюся, завдяки нашим спільним зусиллям громадська думка про вітчизняну Феміду зміниться на краще.
– Дмитре Івановичу, розкажіть, які нововведення використовуються у роботі районного суду. Наскільки сьогодні Диканський районний суд є відкритим до громадськості?
– На жаль, на сьогодні в країні склалася ситуація, де в усіх проблемах намагаються звинуватити саме суди та їх працівників. Поряд із цим, у судовій системі останнім часом відбулися зміни, які не лише оновили роботу судів, але й, у принципі, зробили судочинство максимально прозорим для пересічних громадян.
Передусім варто сказати, що існує офіційний веб-портал “Судова влада України”. На ньому можна знайти все: від єдиного державного реєстру судових рішень до рішень Європейського суду. Диканський районний суд також має свою офіційну веб-сторінку та сторінку у Facebook.
На сьогодні судова система застосовує у своїй роботі безліч інновацій. Можливо, ще не багатьом відомо, що віднедавна до суду не лише викликають повістками, але й через SMS-повідомлення. До слова, таким чином суди значно економлять державні кошти. Адже надіслати рекомендованого листа із повідомленням про вручення коштує в межах 16 грн., а SMS-повідомлення — 0,75 грн.
Ще одним із надзвичайно корисних нововведень є програма “Електронний суд”, яка передбачає обмін електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання судом таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.
Одним із нововведень, котрі суттєво спрощують роботу як суддів, так і правоохоронців, є режим відео-конференцзв’язку. У Диканському районному суді зала засідань також обладнана веб-камерами, тож тепер свідки, не витрачаючи власного часу та коштів на поїздки для надання свідчень у другий кінець країни, можуть це зробити на місці. Окрім того, є конференцзв’язок із слідчим ізолятором, тож у заарештованого можна взяти свідчення, не доправляючи його до суду.
Усі справи, що надходять до суду, реєструють в електронному режимі в автоматизованій системі документообігу суду. Варто пояснити, що це не паперовий носій, на якому за бажання теоретично можна було б щось змінити. Тут уже виключено людський чинник, адже у комп’ютерному режимі закривають робочий день, усе розподіляють із точністю до секунди. Суддя, отримавши справу, виносить процесуальні документи, котрі не пізніше наступного дня підписує електронним підписом, і вони надходять на сайт судових рішень, де виправити щось нереально. Тож процес є настільки прозорим, що будь-хто за бажання може проконтролювати хід справи.
Окрім цього, майже усі судові засідання відбуваються із фіксуванням технічними засобами. Дії розписані посекундно, і зацікавлені учасники процесу, за потреби, мають змогу отримати ці аудіозаписи судового засідання.
При цьому, хоча на сьогодні увесь технологічний процес українського судочинства й доведений практично до досконалості, без людської роботи не обійтися. Не лише судді, але й усі працівники суду — це висококваліфіковані працівники із вищою юридичною освітою, котрі періодично проходять курси підвищення кваліфікації, атестацію, підтримують фаховий рівень. Судді не змогли б упоратися із таким величезним обсягом без судового апарату.
– На завершення нашої розмови, що побажаєте своєму колективу та колегам з нагоди Дня працівників суду?
– У день нашого професійного свята висловлюю щиру вдячність за сумлінну роботу суддям, працівникам районного суду, ветеранам-пенсіонерам Олексію Григоровичу Гресю, Катерині Павлівні Дубовій, Олексію Семеновичу Шевченку та Ірині Володимирівні Щабельській, яка близько п’ятнадцяти років була суддею районного суду. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, родинного затишку і достатку, творчої енергії, сил і наснаги у нашій нелегкій справі служіння Закону. Хай робота приносить задоволення, а життя дарує лише радість!
Уже сімнадцятий рік поспіль 15 грудня своє професійне свято, встановлене Указом Президента України №1318/2000 від 8 грудня 2000 року, відзначають працівники судової гілки влади нашої держави.
Напередодні свята ми завітали до Диканського районного суду та поспілкувалися з головою райсуду, заслуженим юристом України Дмитром Івановичем Новаком.
На фото Валентини Діденко: перший ряд – Наталія Бурлига, секретар судового засідання, Оксана Юрченко, помічник голови суду, Альона Федотченко, секретар суду, Лілія Цихоцька, помічник судді, Вікторія Звягольська, секретар судового засідання, Оксана Сулима, старший секретар суду, Лідія Яковенко, прибиральник службових приміщень; другий ряд –
Сергій Федотченко, помічник судді, Євген Роман, головний спеціаліст з інформаційних технологій, Дмитро Обрізан, керівник апарату, Сергій Кішінець, старший судовий розпорядник, Михайло Калюжний, судовий розпорядник.
Відбувся перший Міжрегіональний форум “Взаємодія громад: можливості, виклики, технології”
12 грудня у Полтаві на базі Полтавського юридичного інституту Харківського національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” відбувся перший Міжрегіональний форум “Взаємодія громад: можливості, виклики, технології”. Його організували Полтавська обласна рада та Полтавська обласна асоціація органів місцевого самоврядування за сприяння проекту німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) “Реформа управління на сході України”, швейцарсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” DЕSPRO, проекту міжнародної технічної допомоги “Партнерство для розвитку міст” (ПРОМІС), програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U-LEAD з Європою”, відокремленого підрозділу установи “Центр розвитку місцевого самоврядування” у Полтавській області.
У форумі взяли участь керівники Полтавської області, народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування низки областей України, компаній-інвесторів, громадських організацій та об’єднань, керівники та експерти міжнародних проектів і програм місцевого розвитку. Диканщину представляли голова Диканської районної ради Станіслав Муха, його заступник Олександр Ус та начальник організаційного відділу виконавчого апарату районної ради Олександр Ворона.
Учасників форуму привітали голова Полтавської обласної ради, голова Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування Олександр Біленький, перший заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації, депутат обласної ради Андрій Пісоцький, народні депутати України Андрій Река та Юрій Бублик, перший віце-президент – виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Микола Тітов, виконавчий директор Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування Володимир Микійчук.
Олександр Біленький зазначив, що мета організаторів форуму амбітна – зробити Полтавську область регіональним лідером у впровадженні реформи місцевого самоврядування та висловив упевненість, що участь у форумі сприятиме встановленню партнерських зв’язків, а отримана інформація буде не тільки цікавою, а й корисною. Він також розповів про співпрацю влади і громади, зокрема про обласну програму “Бюджет участі Полтавської області на 2017-2020 роки” та конкурс проектів розвитку територіальних громад Полтащини. До речі, три диканські проекти (“Придбання антивандальних спортивних майданчиків та спортивного інвентарю для встановлення в селах Андріївка та Ландарі”; “Придбання дитячих майданчиків для сіл Андріївка та Ландарі”; “Її картини належать світові, а серце – землякам” – увічнення пам’яті всесвітньо відомої художниці, письменниці Марії Башкирцевої) витримали конкурс і реалізовуватимуться через бюджет участі, ще один – “Реконструкція системи опалення зі встановленням модульної твердопаливної котельні Балясненської ЗОШ І-ІІІ ступенів” – виборов грант у конкурсі проектів розвитку територіальних громад.
На першому етапі форуму йшлося про підвищення інституційної спроможності місцевих органів влади: сучасні практики, досвід Полтавщини; на другому обговорювали інноваційні технології для розвитку органів місцевого самоврядування; третій мав спрямувати представників місцевого самоврядування на використання ефективних інструментів соціально-економічного розвитку об’єднаних територіальних громад.
Одне із головних питань, яке звучало на заході, – впровадження ІТ-технологій – від обласного центру до найменшого села.
Серед спікерів форуму – доктор наук з державного управління, професор, радник голови комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування В’ячеслав Толкованов, міжнародний експерт проекту “Реформа управління на сході України” Штефан Дрегер, головний експерт з питань міжвідомчої співпраці і місцевого економічного розвитку (проект “Партнерство розвитку міст”) Олег Войтович, координатор проекту “Громадський бюджет” фундації українсько-польської співпраці ПАУСІ Леонід Донос, керівник проекту DESPRO в Україні Оксана Гарнець, директор відокремленого підрозділу установи “Центр розвитку місцевого самоврядування” у Полтавській області Ірина Балибіна та інші.
У ході роботи спікери дали відповіді на всі питання, які цікавили присутніх.
Прес-служба районної ради.
На фото: начальник організаційного відділу виконавчого апарату районної ради
Олександр Ворона, заступник голови районної ради Олександр Ус, голова обласної ради
Олександр Біленький, ведуча форуму, популярна тележурналістка Лариса Губіна, голова
районної ради Станіслав Муха.
“Господарю” – 10 років
Непомітно збігли десять років, відколи подружжя Володимира та Галини Овсіїв і Василя та Ольги Бабичів відкрили у Диканьці магазин “Господар”. Енергійні й ініціативні диканці зуміли організувати власну справу, втілити свій проект.
Ювілей – добра нагода для підсумків. І підприємці з гордістю говорять про своє дітище, тепер це комплекс магазинів – “Господар”, “Господарочка” і “Лунтік”. Родини Овсіїв і Бабичів, започаткувавши власну справу, взяли на себе відповідальність не лише за свій добробут, а й створили нові робочі місця, забезпечують соціальний захист працівників, наповнюють бюджет держави. Великий вибір товарів, ввічливе обслуговування, кваліфіковані консультації – це вагомі складові успіху приватного бізнесу, про які підприємці дбають повсякчас.
Їм вдалося створити дружний, професійний колектив, у якому практично немає плинності кадрів. З першого дня створення “Господаря”, не змінюючи місця роботи, трудяться Віталій Щербань, Наталія Яковенко, Оксана Федоренко, Тетяна Вірченко. Завідує комплексом магазинів Віталій Щербань, він досконало знає свою справу, за людські та ділові якості його поважають і колеги, і покупці.
Колектив давно став єдиною родиною. Як уболівали за своїх колег Романа Гутника та Василя Курила, коли хлопці стали на захист незалежності України, як чекали повернення учасників АТО. Разом відзначають свята, підтримують у біді і радості.
А коли в колективі по-родинному затишно, то й робота ладиться.
На фото Світлани Глушко: перший ряд – продавці Юлія Павленко, Тетяна Вірченко, Наталія Щербань, Оксана Свирид, Світлана Торопенко, Валентина Тимошенко, Наталія Яковенко, другий ряд – Роман Гутник, Василь Курило, Віталій Крат, Оксана Федоренко, Володимир Восьмірко, Андрій Ладур, завідуючий магазином Віталій Щербань.